четвер, 7 грудня 2017 р.

Джон Стейнбек «Про мишей і людей»

"Про мишей і людей" - класика, повз яку неможливо пройти, не залишившись враженим. Із цієї книги почалося моє знайомство із лауреатом Нобелівської премії Джоном Стейнбеком, яке виявилося настільки вдалим, що мені так і хочеться прочитати всі його книги. Тож сьогодні я, Сова, розповім вам про свої враження від невеличкого за обсягом, та неймовірно значимого в історії американської літератури роману "Про мишей і людей".

Історія Джорджа і Ленні, які вдвох подорожують країною в пошуках роботи та кращого життя, зворушила мене до глибини душі. Ця маленька книга змусила мене задуматися над такими глобальними поняттями, як справедливість, покарання, дружба і правильність дій щодо друзів, расова дискримінація тощо. А також про те, яким нелегким було життя звичайних працівників у 30-ті роки ХХ століття, кожен другий з яких ніс у торбі велику та майже завжди нездійсненну «американську мрію». Автор настільки майстерно змалював тодішні реалії, що я майже фізично відчувала подув вітерця, милувалася красою полів, ночувала в полі разом із головними героями, відчувала смак смажених бобів. Що й казати про всі ті пригоди, що траплялися на шляху Джорджа та Ленні! Я ніби була поряд з ними, і ми разом переживали що свободу від вільного життя, що чітке бачення цілі перед собою, що й страх за своє життя та майбутнє.

Неймовірно сильно зображений образ Ленні - хлопця, надзвичайно сильного фізично і з глибокими відхиленнями в розвитку. Це той момент, коли при читанні в тобі поєднуються два протирічних почуття: зворушливість і жах.

Сильно і прекрасно Стейнбек описав дружбу Джорджа і Ленні, адже останній постійно втрапляє в халепи, а Джордж завжди йому допомагає й піклується про нього, хоч міг би й цього не робити, адже не раз пригоди Ленні виводять його із себе. 

Ця книга мене вразила ще й неочікуваною кінцівкою. Тож я раджу її всім, хто ще не мав змоги познайомитися із творчістю Стейнбека. «Про мишей і людей» - прекрасна нагода для цього, адже ця книжечка дуже невеличка, проте скільки у ній всього! Крім цього, це найвідоміший твір автора (разом із «Гронами гніву». До речі, за цю книгу Стейнбек отримав Пулітцерівську премію). Дуже-дуже раджу!

До речі, мені страшенно подобається оформлення видання книги українською, а також я чула гарні відгуки про переклад. Аж самій також захотілося придбати цей роман саме українською для своєї домашньої бібліотеки. 

Вирок Сови: 4/5.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Загальна кількість переглядів сторінки

Еліс Манро «Забагато щастя»

Привіт усім! Сьогодні я, Сова, розповім вам про першу книгу лютого «Забагато щастя» від лауреатки Нобелівської премії Еліс Манро. Чес...