середу, 6 грудня 2017 р.

Джонатан Сафран Фоєр «Ось він я»



"Ось він я" - новий роман Джонатана Сафрана Фоєра, виданий 2016 року, не на жарт мені сподобався. Я читала лише одну його книгу "Страшенно голосно і неймовірно близько", що дуже мені сподобалася. А коли натрапила в бібліотеці на "Ось він я" просто не змогла пройти повз неї. Як виявилося, недарма. Тож сьогодні я, Сова, розповім вам про свої враження про цей неймовірно глибокий, сильний та пронизливий роман Фоєра.

Про книгу важко говорити без спойлерів, тому мій відгук буде, скоріш за все, коротеньким. Варто зауважити, що спочатку об'єм роману мене достатньо сильно налякав, адже там майже 700 сторінок, а я надзвичайно боюся братися за такі книги. Проте мій страх був невиправданим, тому що книгу подолала за два тижні. Не кривитиму душею і зізнаюся, що спочатку роман йшов мені дуже туго, повільно. Я не могла зрозуміти, до чого там деякі дуже дивні деталі, так як спочатку зовсім нічого не пояснюється. Автор кидає нас у холодну воду і роби, що хочеш. Виборсуйся сам. Та перетнувши межу 150 сторінок, я не могла відірватися від книги, щодня читаючи 50 сторінок.

Роман Фоєра став для мене особливим ще й тому, що в ньому два рази згадується назва мого рідного міста Дрогобича (як відомо, до Другої світової в Дрогобичі жило дуже багато євреїв).

"Ось він я" настільки багатогранний, глибокий, проникливий, живий та яскравий роман! Творіння Фоєра мене глибоко вразило і зачепило. Історія однієї єврейської сім‘ї, історія одного подружжя, їхнього шлюбу і пов‘язаних із ним складнощів, розвиток особистостей, проблеми самоідентифікації, пошуки себе - це та багато-багато іншого ви знайдете в цій книзі. Це точно не легке чтиво. Після прочитання здається, ніби на душі лежить камінь.

Що стосується моїх почуттів та емоцій під час прочитання, то це було для мене, наче колихання на хвилях: то я була в захваті від прочитаного, то продиралася крізь сторінки, то реготала, як навіжена, то сумувала. Проте не встигла я й озирнутися, як книга завершилася і залишила в моїй душі справді незабутній слід. Фоєр так глибоко проник в душі героям, ніби сам все це пережив. Для мене також цікаво було читати про єврейські сімейні і не тільки традиції, а також про історію євреїв та Ізраїлю. А ще автор настільки вміло показав вигадані історичні події, що я повірила в них на 100 % та ще й ґуґлила їх, щоб упевнитися.

Більше нічого не додаватиму. Скажу лишень: «Книга абсолютно варта прочитання і прожиття, адже ти не лише читаєш, а й, перш за все, проживаєш її».

Цікаво, чи працює в Україні хтось над перекладом та виданням цього роману Джонатана Сафрана Фоєра?

Вирок Сови: 4/5 зірочок.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Загальна кількість переглядів сторінки

Еліс Манро «Забагато щастя»

Привіт усім! Сьогодні я, Сова, розповім вам про першу книгу лютого «Забагато щастя» від лауреатки Нобелівської премії Еліс Манро. Чес...