"Світло між двох океанів" - це той випадок, коли оцінка читачів може бути якою завгодно, залежно, мабуть, від настрою та віку людей. Та мушу сказати, що книга мені дуже сподобалася, незважаючи на речі, які справді були неправдоподібними. Роман підійшов під мій настрій на 100%. Недарма він став бестселером, адже я не могла відірватися від книги від початку до кінця, сюжет настільки захопив мене, що я просто жила у книзі. Не всім письменникам вдається створити такий ефект.
Події роману розгортаються у далекій Австралії. Головний герой Том Шерборн повертається із Першої світової війни цілим та неушкодженим, на відміну від багатьох інших, хто віддав своє життя на полі бою. Можна з упевненістю сказати, що молодому чоловікові пощастило, адже не всі, хто повернулися додому, уціліли. Хтось повернувся додому калікою, нездатним піклуватися про свою сім'ю - без ноги чи ока або ... без здорового глузду. Війна лишила після себе багато скалічених доль та життів. Тож так, Томові однозначно пощастило. Після війни він влаштовується доглядачем маяка на маленькому безлюдному острові, де, крім природи, океану та маяка, немає нічого. Де ти лишаєшся сам-на-сам зі своїми думками та спогадами про війну.
Ізабель Ґрейсмарк - єдина донька директора школи маленького містечка, яка за своє ще недовге життя встигла пережити втрату дорогих людей. Її батьки майже втратили віру в те, що Ізабель знайде у містечку нареченого, не понівеченого війною, коли їхня донька знайомиться з Томом. Молоді люди одразу закохуються та після декількох листів вирішують одружитися, коли Том в черговий раз приїздить до містечка у відпустку.
Молодій та наївній Ізабель здавалося, що на безлюдному острові з маяком можна забути все погане та жити у вічному щасті. Та доля розпорядилася інакше. Відчай штовхає Ізабель на вчинок, який несе за собою неймовірно серйозні наслідки. Та чи вчинила б вона інакше, знаючи те, що вона дізнається, приїхавши у чергову відпустку на сушу? Кому доведеться заплатити за таке рішення? І що ж таке справедливість? Про це читайте у книзі.
Роман піднімає важливі питання вибору, його наслідків, правильного та неправильного. Що важливіше: сказати правду чи ховатися за начебто добробутом іншої людини? Що аморальніше: сказати правду зараз чи тоді, коли вкаже егоїзм? Що важливіше: я чи інший? У книзі є і муки совісті, і безмежна любов, що штовхає на непоясненні вчинки, і почуття обов'язку та відповідальності, і егоїзм. Всього не перелічити. Та найбільше мене вразила кінцівка. Тож дуже раджу до прочитання!
Єдине, що мені у книзі не сподобалося, це неправдоподібність деяких ситуацій, що, власне, відбилося на оцінці роману, та все-таки сюжет настільки динамічний та захоплюючий, що він, впевнена, не зможе не сподобатися мільйонам читачів.
Роман екранізований 2016 року. Фільм також мені дуже сподобався, хоч і не викликав таких емоцій, як книга.
Вирок Сови: 4/5.
Немає коментарів:
Дописати коментар