суботу, 30 вересня 2017 р.

Одрі Ніффенеґґер «Дружина мандрівника в часі»



Як я й зазначала раніше, останнім часом мені трапилося декілька книг, враження від яких залишилися дуже неоднозначними. Однією із них став також роман Одрі Ніфенеґґер "Дружина мандрівника в часі". Сьогодні я, Сова, розповім вам про ці свої неоднозначні враження. Але все по порядку.

Сюжет

"Дружина мандрівника в часі" - це неймовірно сильна історія кохання здавалось би звичайного з вигляду бібліотекаря Генрі та рудоволосої красуні-мисткині Клер. Ці двоє прекрасних незвичайних людей зустрілися невипадково. Клер знайомиться із Генрі, коли їй шість. Генрі ж зустрічає Клер у 28. Як це так? - спитаєте ви. Так, тут ідеться саме про незвичайність хлопця, який має насправді невиліковну хворобу - генетичне зрушення, через яке він змушений подорожувати в часі. Генрі переноситься невідомо-куди коли-завгодно, не маючи жодної можливості контролювати цей жахливий процес (а жахливості йому додає те, що хлопець потрапляє у місце появи абсолютно голим, що наражає його на неабияку небезпеку). Клер же - абсолютно звичайна дівчинка, яка, подорослішавши, мріє про неймовірне кохання і заміжжя з Генрі, адже вона точно знає - це трапиться.

Історія Клер та Генрі була б абсолютно звичайною, схожою на сотні звичайних пар у всьому світі, які мають проблеми та долають їх, якби не подорожі у часі. Вони то й заважають подружнім стосункам. Так, Клер та Генрі одружаться, та це не щасливий кінець, якими зазвичай завершуються казки чи мелодрами. Це лише початок великих проблем, розчарувань, мрій, надій, щастя та трагедій. Як подолають їх наші головні герої? Чи зможуть вони вибороти своє щастя у злої мачухи-долі? Все це ви дізнаєтеся, прочитавши книгу.

Мої враження

Як я й зазначила на початку, книга справила на мене неоднозначне враження і до сьогодні у мені вирують протилежні почуття. З одного боку, книга мені дійсно сподобалася. З іншого - було страшенно багато моментів, які мене дратували, злили, хотілося знайти авторку і трусити її, питаючи: "Чому? Чому? Чому?". Та на жаль чи щастя, у мене не було і не буде, мабуть такої можливості, тому ми зараз намагатимемось розібратися, що ж мені у книзі не сподобалося.

1) Подорожі у часі. Мої милі, прекрасні, улюблені подорожі в часі. Ви й не уявляєте, наскільки сильно я їх любила. Так, пишу "любила", тому що після роману Одрі Ніффенеґґер просто не зможу дивитися на них тими ж очима, що й раніше. Чому? Тому що я завжди вбачала у часових мандрівках дещицю романтичної авантюрності, це щось таке цікаве-цікаве і завжди незабутнє. Так, що ж, тут вони також незабутні. Безперечно. Проте радше у негативному сенсі, ніж у позитивному.

2) Логіка усіх тих подорожей у часі. Я знайшла багатенько місць, де зникнення і поява Генрі були нелогічними. Вони просто не сходилися. І я довго сиділа і розмірковувала, перш ніж читати далі, чи то я якась недолуга і не можу допетрати, правильно все чи ні, чи то авторка щось наплутала.

3) На цьому місці було би безліч претензій щодо сюжету, щодо певних рішень авторки стосовно певних подій сюжету, які я не можу назвати, щоб без спойлерів.

4) Доволі таки затягнутість сюжету, я б скоротила книгу хоча б на 100 сторінок. Зрозуміло, авторка хотіла дати нам осягнути, як все відбувається у життях Клер та Генрі, проте, як на мене, я дуже швидко зрозуміла все це про подорожі в часі, але якось було незрозуміло, до чого ж все йде, куди приведуть нас усі ті вервечки подорожей в часі. Але, на щастя, мушу сказати, вони таки привели мене туди, куди треба :)

Проте не можу не зауважити, що всі ці пункти критики пов'язані скоріш за все із завищеними очікуваннями. Ця книга лежала на моїй полиці з січня, і я з превеликим нетерпінням трепетно чекала моменту, щоб її прочитати, і страшенно хотіла, щоб вона мені сподобалася. Та не так сталося, як гадалося. Інколи краще забути про будь-які очікування і насолоджуватися процесом читання. Перевірено на собі :)


Чому варто читати книгу?


Проте, незважаючи на мою критику, я б радила читати книгу. Я впевнена, що вона сподобається майже кожному. Тож зараз я перелічу причини, з яких варто читати книгу:

1) Дуже гарна мова розповіді - насичена, яскрава і дуже цікава!

2) Неймовірний багаж знань про Чиказьку бібліотеку Ньюберрі (а я взагалі обожнюю бібліотеки).

3) Все, що ви хотіли дізнатися про подружні стосунки. Тут є дійсно все, що може бути, уся гама почуттів та емоцій.

4) Дуже реалістичні персонажі, вони - справжні люди, зі своїми сильними і слабкими сторонами. 

5) Незвичайна історія кохання із непересічними героями, у яких є незвична проблема. 

6) Глибока, прониклива і прекрасна розповідь про вірність, дружбу і... див. пункт 4).

7) Захоплюючі, хоч і небезпечні, а часом і страшні подорожі в часі.

Як бачите, причин, щоби прочитати книгу набагато більше, ніж навпаки. Тож - вперед :) Чекатиму ваших відгуків :)

Увага! Якщо ви берете участь в осінньому читацькому бінго від yakaboo, книга підпадає під пункт 21 Романтична історія. 

Вирок Сови: 4/5.


P. S.: Книга була екранізована, і фільм мені сподобався, можливо, навіть більше, ніж сама книга, хоч таке зі мною буває вкрай рідко. Проте як завше, у фільмі багато чого змінено - на мою скромну і дуже суб'єктивну думку, на краще.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Загальна кількість переглядів сторінки

Еліс Манро «Забагато щастя»

Привіт усім! Сьогодні я, Сова, розповім вам про першу книгу лютого «Забагато щастя» від лауреатки Нобелівської премії Еліс Манро. Чес...