Рут Веа "У лісі-лісі темному"

Ще не минуло й двох днів, як я, наче велетенська книжкова акула, жадібно проковтнула чергову книгу - бестселер The New York Times 2015. Ще не згас екран мого kindle, на якому зображена зворотня сторона обкладинки книги, ще гарячі та свіжі враження від прочитаного. Тому, мої любі, я, Сова, не чекатиму, а негайно поділюся ними із вами.

У лісі-лісі темному... Є в цьому реченні щось загрозливе та моторошне. І хто полюбляє лоскотання нервів, тому я залюбки пораджу прочитати цю книгу.
 
Нора - письменниця і їй 26. Вона живе в Лондоні та веде самотнє життя. Та все-таки воно у неї злагоджене та організоване, наскільки може бути таким життя у письменника. Проте одного дня їй надходить імейл із запрошенням на дівич-вечірку її колись найкращої подруги Клер.Клер? Тієї Клер, із якою Нора дружила ще у школі. Клер виходить заміж? Але за кого? Звісно, Нора вагається, адже навіщо комусь (тобто, якійсь дівчині, що називає себе Фло) запрошувати Нору на цю вечірку? Та ще й на всі вихідні? Все ж таки, не бачилися вони з Клер аж 10 років! Та серед запрошених є й інша колишня подруга Нори - Ніна, яка й домагається від дівчини обіцянки, що підуть вони лише удвох. Натомість майже всі інші запрошені відмовляються і загалом лишається лише шестеро людей. Дороги назад немає.

Купа веселощів гарантується Фло, дружкою Клер, оскільки вечірка пройде у скляному будинку її тітки, який знаходиться у темному-темному лісі. Листопад, білий сніг, важкі крона дерев і скляні стіни будинку, які змушують почуватися, ніби ти на сцені, а за тобою спостерігає своїми чорними очима темрява. Темрява, яка огортає тебе чорним простирадлом. А коли отямлюєшся - скоїлося щось жахливе. Але що? Хто докопається до правди? Які жахливі таємниці ховаються у минулому і що трапилося із вихідними, які обіцяли бути такими класними? Про все це читайте у книзі.

Майстерно, загрозливо, затягуючи у полон темного лісу та у вир подій, що там відбуваються, авторка розгортає перед тобою настільки живий і своєрідний світ, що ти просто не можеш від нього відірватися. Якби не останні 20-30 сторінок, які не дозволили мені оцінити книгу на 5 зірочок, я б уважала книгу майже шедевральною. Все так насичено-напружено закручувалося, а розкрутити мені особисто вдалося дуже швидко, чим я трохи розчарована. Ще ця книга мені перекликалася із "Дівчина у потязі" Поли Гоукінз (втрата пам'яті і те саме питання, що задавали собі головні героїні "Що я зробила?", підозрювання себе) та "Ми були брехунами" Емілі Локгарт (від'єднана від світу ділянка, на якій трапилося щось жахливе, щоб згадати - треба повернутися туди). Але як на дебют, то книга дуже і дуже непогана. Зустрівшись віч-на-віч із минулим, впевнена у собі письменниця Леонора перетворюється на заїку Лі, якою була у школі, і наново переживає всі давно забуті страждання. Натомість як Клер не змінюється зовсім.

Окреме слово щодо перекладу. Дякую Оксані Дятел, яка постаралася і якій таки вдалося зробити переклад настільки чудовим, що я отримувала від нього таку насолоду, якої вже давно не відчувала в українських перекладах. На жаль... Хоча тим ціннішими стають якісні переклади!

Обкладинку видавництво "Наш Формат" зробило, як на мій смак, набагато вдалішу, ніж в оригіналі. Побачивши оригінальну - зрозуміла, що я точно не взяла б цю книгу до рук, принаймні, не придбала б для себе, а то й просто не звернула б на неї належної уваги. А так - читання принесло море задоволення, хоч я й не залишилися до кінця щасливою (через те, що розгадала загадку).

Вирок Сови: 4/5 зірочок.