вівторок, 24 жовтня 2017 р.

Сесілія Ахерн «Таврована» та «Ідеальна»

Вперше за всю історію я нарешті дослухала аудіокнигу до кінця. Насправді Сесілію Ахерн я знаю як авторку любовних романів. З її творів я читала лише "З любов'ю, Роузі", який мені свого часу дуууже сподобався. Тому я дуже здивувалася, побачивши у книгарнях дилогію-антиутопію з-під пера Сесілії Ахерн. Відгуки різних буктюберів не надто надихали мене на прочитання цієї дилогії, аж поки я не побачила відео на каналі німецькомовної буктюберки, яка, власне, розповіла про аудіокниги, які можна слухати на Spotify (німецькою). А так як підписка у мене була, вирішила дати другий шанс аудіокнигам. Тому що до цього була впевнена - це не моє! Не можу сконцентруватися і все прослуховую. Принаймні так було 5 років тому, коли я намагалася слухати аудіокниги. Та другий шанс абсолютно виправдав себе, і я справді рада, що дала його і собі, і аудіокнигам :) І сьогодні я, Сова, розповім вам про свої враження від романів-антиутопій "Таврована" та "Ідеальна".

Селестайн живе у суспільстві, де люди діляться на дві групи: ідеальних і таврованих. Загалом це суспільство прагне, звичайно, ідеалу. І за будь-яку, навіть незначну помилку людей в ньому карають тим, що ставлять тавро. Залежно від "помилки" ці люди отримують одне або ж декілька тавр (дожилися, довелося ґуґлити форму множини цього слова)) на відповідній частині тіла (їх є 5: скроня, долоня, п'ятка, місце на грудях біля серця і язик). Все в цьому світі суворо: як тільки людина припускається помилки, якимось чином про це одразу дізнаються так звані інформатори, які ввімкнувши сирени мчать містом, арештовують "злочинця" і таврують його. Саме так сталося і з 17-річною Селестайн, яка все своє життя була ідеальною, вчилася на відмінно, зустрічалася із сином головного судді Гільдії (Гільдія слідкує за ідеальністю в суспільстві) Артом і ніколи не сказала нікому жодного кривого слова. Та, на жаль, Селестайн припустилася помилки - допомогла в автобусі хворому чоловікові. А той був таврованим. За це дівчину засудили до втрати волі до двох років, якщо я не помиляюся. Та вона не змогла збрехати, як того вимагав від неї з метою порятунку суддя Креван. Вона зізнається, що допомогла бідному старому чоловікові, який практично задихався на очах у всіх пасажирів автобуса, проте жоден із них не хотів поступитися тому місцем, адже тавровані - це люди другого сорту. Їх зневажають та засуджують. Таврованим не місце в ідеальному суспільстві. Вони змушені дотримуватися дуже суворих правил, не кожен прийме їх на роботу (хоча закон і белькоче щось про рівноправність цих двох класів). За кожним помилковим закріплений інформатор, який чітко слідкує за дотриманням правил. Помилкові не мають права навіть харчуватися, як ідеальні. Не мають права отримувати задоволення від будь-чого, навіть від такого невинного заняття, як прийому їжі. Для них введена комендантська година і якщо вони її не дотримуються, отримують додаткове покарання. Тавровані ніколи не займають керуючих позицій і їхнє майбутнє і теперішнє зовсім не таке, як в ідеальних. І найбільший гріх, який може вчинити ідеальний - це допомогти таврованому, за що він сам стає таким. Власне, саме це й спіткало нашу головну героїню.

Після вчиненої "помилки" життя Селестайн змінюється до невпізнання. Вона отримує на тілі 5 тавр і одне нелегальне - від судді, як знак особистої помсти. Із маленької слухняної дівчинки Селестайн перетворюється на сильну духом дівчину, яка відтепер повинна взяти на себе всю відповідальність за своє теперішнє і майбутнє. "Таврована" - це історія про систему та як нелегко проти неї боротися, про корупцію, політику, а також про силу духу, дорослішання, дружбу, кохання тощо.

Чи справді ідеальний світ такий ідеальний? Чи може він взагалі таким бути? Що трапиться із Селестайн? Чи зможе вона подолати систему? На ці та інші запитання відповідає Сесілія Ахерн.

Для мене прослуховування цієї книги стало справді дивовижним досвідом. По-перше, я отримала море задоволення від голосу жінки, що озвучувала книгу. Він перевтілювався у всіх можливих героїв: то набував голосу строгого і зухвалого судді, то ставав тендітним і тремтливим голосом Селестайн, то її сестри чи брата, то її друзів, однокласників, а також мами й тата. Це було дуже цікаво й додавало прослуховуванню ще більшої динаміки. Хоча події у книзі і так насичені та динамічні. Перша книга закінчувалася на дуже несподіваному та інтригуючому місці, і я просто не могла втриматися і просто повинна була прослухати й другу книгу. Просто негайно! :)

Друга частина мене, на жаль, не захопила так, як перша. Тут було дуже багато повторів з попередньої частини, щоб нагадати читачам події, що відбулися раніше. Та це, як на мене, було зайвим, оскільки я й так все чудово пам'ятала. Також мені не сподобався розвиток подій у книзі "Ідеальна", інколи вони були просто абсурдними. Крім цього, мене неприємно вразила любовна лінія. Тому що нам начебто показують дорослішання Селестайн, її перетворення на людину, що несе відповідальність за свої дії, а любовна лінія повністю перекреслює всі ці її нові якості. Ця невідповідність мене прикро вразила.

Проте загалом я не пошкодувала, що витратила свій час на прослуховування цих книг (авжеж, тому що це дуже зручно - готувати їсти і розважати себе аудіокнигою), хоча якби мені запропонували її прочитати, я б цього не робила. Тобто, мені більше сподобався акторський голос, що читав книгу, ніж вона сама. Та я дуже добре можу собі уявити, що підліткам книги, напевно, дуже сподобаються! Тому рекомендація до читання адресується саме їм.

Для мене ця дилогія стала пунктом 23 осіннього читацького бінго від yakaboo (книгою, якій я дала другий шанс, стала для мене аудіокнига :) Так, хитро, я знаю).

Обом книгам ставлю заслужені 4/5 зірочок.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Загальна кількість переглядів сторінки

Еліс Манро «Забагато щастя»

Привіт усім! Сьогодні я, Сова, розповім вам про першу книгу лютого «Забагато щастя» від лауреатки Нобелівської премії Еліс Манро. Чес...