Другою прочитаною за новий рік книгою стала "Кораліна" Ніла Ґеймана. І так, я ж казала, що ще читатиму Ґеймана. Ніскілечки не шкодую, що після такого собі розчарування ("Книга кладовища") взялася за наступну книгу Ґеймана. Такий вибір абсолютно себе виправдав. Тож сьогодні я, Сова, розповім вам про свій захват від історії маленької Кораліни.
Кожен із нас, мабуть, пам'ятає себе непосидючою дитиною, бо навіть найпосидючішим дітям інколи буває нудно вдома. Особливо, якщо немає братів та сестер чи сусідів такого ж віку, з якими можна було би погратися. Особливо, коли канікули, а надворі дощить. І найважливіше - особливо, коли батьки не мають часу, усі книги прочитані, а по телевізорі вже не показують нічого цікавого.
Головною героїнею книги є, як ви вже здогадалися, маленька дівчинка Кораліна, яка нещодавно переїхала зі своїми батьками до нового будинку. І так як батьки її надто зайняті і діла їм до неї нема ("роби, що хочеш, тільки залиш нас у спокої"), Кораліна то проводить час зі старенькими сусідками, то грається надворі. Проте канікули можуть тягнутися вічно, коли тобі нудно, погуляти ти не можеш тощо. Одного дня, після невдалої спроби впросити тата погратися з нею, Кораліна отримує від нього завдання: зробити пізнавальну подорож будинком, порахувати всі вікна та двері. Дівчинка знаходить замкнуті двері, які ведуть в нікуди. Та чи справді в нікуди? Що чекає на Кораліну там та як вона із цього виплутається? Читайте у книзі.
Як на мене, казка вчить цінувати те, що ти маєш, а не гнатися за примарними мріями, бо мрії не завжди здійснюються саме таким чином, яким ми собі це уявляли. Кораліна мріяла про те, щоб батьки приділяли їй більше часу та своєї уваги. А що з того вийшло, дізнаєтеся на сторінках книги.
Історія справді перенесла мене у дитинство, коли в літні канікули було особливо нудно (та ж сама історія: за вікном - дощ, всі мультики в телевізорі передивлені, книги перечитані). Тоді ми любили вигадувати різні страшні історії. З різними моторошними, але захоплюючими деталями. І читаючи "Кораліну", я перенеслася в той безтурботний час. За що дуже вдячна як Нілу Ґейману, так і його Кораліні.
Вирок Сови: 5/5 зірочок.
Немає коментарів:
Дописати коментар